Після народження дитини молода жінка повертається до старого родинного будинку, шукаючи спокою й відновлення. Але дім, що мав стати прихистком, приховує темну правду: у його стінах живе відьма — давня сила, пов’язана з жіночими трагедіями цього роду. Ніч за ніччю тиша наповнюється шепотом і тінями, стираючи межу між реальністю й маренням. Відьма живиться страхами матері, витягаючи на поверхню те, що роками замовчували. Опинившись на межі втрати себе, героїня мусить протистояти темній присутності й правді про минуле, аби врятувати свою дитину та розірвати коло страху, що передається з покоління в покоління.